Тема 3  Підготовка поверхонь під обштукатурювання

Урок 26. Затягування стальною сіткою стиків різнорідних поверхонь

Перше питання: застосування армуючого шару при обштукатурені

Друге питання: види сіток

Третє питання: підготовка стиків різнорідних поверхонь

Питання самоконтролю

1.  Застосування армуючого шару при обштукатурені

При оштукатурюванні поверхонь гладких, різнорідних, та де штукатурний шар більше 20мм без застосування армуючого шару великий ризик того, що нанесений розчин буде просто відвалюватися від заснування. А при обробці цегельних і дерев`яних поверхонь штукатурка може почати відшаровуватися і кришитися навіть після виконання ремонту. Це зазвичай відбувається через недостатню адгезію матеріалів. Сітка дозволяє сформувати монолітну плиту, якій не страшні ніякі навантаження (мал.26.1). Різні сітки розраховані на певне навантаження, а тип використовуваного матеріалу залежить від товщини шару штукатурки.

За допомогою армування створюється довговічне покриття, яке розтріскається в процесі тривалої експлуатації. Навіть при порушенні технології приготування розчину сітка забезпечить цілісність штукатурного шару.

Мал.26.1  Армування штукатурки металевою сіткою

2. Види сіток

 Існує кілька типів виробів, які використовуються для армування, основними з яких є наступні матеріали:

·     скловолокнисті;

·     металеві.

а)                                                                              б)

                                        Мал.26.2 Види армуючої сітки:

                                     а – металева; б – скловолокниста

 При нанесенні тонкого шару розчину на рівну поверхню застосовують зазвичай скловолокнисті полотна. Для обробки кривих стін, коли товщина штукатурки становить понад 2-х сантиметрів, підійде виключно виріб з металу.

У свою чергу, металеві сітки бувають таких видів:

ткана - міцний і гнучкий матеріал, який виготовляють з дроту невеликого перерізу. Використовують такий виріб як для зовнішніх, так і для внутрішніх робіт. При виборі тканого полотна для армування слід враховувати, що оптимальний розмір осередків в цьому випадку становить 1х1 см;

зварна - виготовляється з дроту за допомогою точкового зварювання. Розташовані перпендикулярно один одному прути формують квадратні осередки, оптимальна величина яких при армуванні становить 2-3 см. Зварні вироби найчастіше застосовують для обробки будівель, схильних до сильної усадки;

 

плетена - вона ж сітка-рабиця. Найкраще підходить для обробки поверхонь з великою площею. Найбільш поширений розмір осередків - 2х2 см;

просічно-витяжна - проводиться з листового металу шляхом формування ромбоподібних осередків на спеціальному верстаті. Такий матеріал зазвичай монтують у випадках, коли на 1 м2 передбачається невелика витрата розчину.

3. Підготовка стиків різнорідних поверхонь

Для підготовки поверхонь під обштукатурювання широко вико­ристовують пле­тені, ткані та зварні металеві сітки.

                       

Плетена сітка кріпиться до поверхні стіни так, щоб вона прилягала до неї не всією площиною, утворюючи тим самим необхідну шорсткість. Металева сітка має отвори не більше ніж 40 мм. Таку сітку ви­користовують замість драні для підготовки дерев'яних поверхонь під обштукатурювання по гідроізоляційному шару.

Для  підготовки поверхонь з різних матеріалів, наприклад, де­рев'яної й цегляної (мал.26.3) використовують сітку з розміром отворів 1-2 мм. Місця сполучень поверхонь з різних матеріалів оббивають із заходом 40-45 мм на обидва боки стику.

Мал.26.3 Металева сітка прибита на стику дерев'яної і кам'яної поверхонь:

1 — цегляна поверхня; 2 — сітка; 3 — дерев'яна поверхня; 4 – дранка

   Технологія набивання металевої сітки складається з кількох етапів

1. Нову сітку перед набиванням підготовляють: зшкрібають запобіжне мастило штукатурною лопаткою, промивають в розчиннику чи гасі та просушують.

Щоб запобігти корозії, стару сітку покривають цементним мо­локом, фарбою або лаком.

2. Сітку нарізають на шматки потрібного розміру, плетену сітку розплітають. Для цього один гачок дроту розгинають, захоплюють його обценьками і витягують.  Для закриття стиків ширина сітки має бути не менше ніж 10 см.

3. Під сітку підкладають дерев'яні рейки, простелену дрань завтовшки не менше ніж 3 мм на відстані 40-50 мм одна від одної у будь-якому напрямку. Це допоможе утворити міцний штукатурний шар завтовшки 20-25 мм.

4. З одного кінця сітку прибивають цвяхами завдовжки 50-70 мм, потім туго натягують і прибивають з другого кінця.

5. Сітку закріплюють по центру, розташовуючи цвяхи за периме­тром чи в шаховому порядку, на відстані 100 мм один від одного.

Цвяхи забивають на три чверті їхньої довжини, решту загина­ють, щільно притискаючи сітку до поверхні.