Тема 3.     Підготовка поверхонь під обштукатурювання


Урок 27. Набивання металевої сітки для підготовки поверхонь під обштукатурення
Перше питання: підготовка сталевих балок під обштукатурювання
Друге питання: зашпаровування каналів, борозен під обштукатурення
Третє питання: підготовка кам’яних поверхонь для накидання товстих шарів штукатурки
Питання самоконтролю

1.  Підготовка сталевих балок під обштукатурювання
Для оштукатурювання сталевих балок сітку приварюють або прив’язують.
Сталеві балки перед встановленням їх на місце і штукатуренням обмотують сіткою чи дротом на відстані між витками дроту має бути не більше 5 см. (Мал.27.1).


Мал.27.1 Сталеві балки, підготовлені до обштукатурювання

Сталеві балки (мал. 27.2, а, б), нижня площина яких буде співпадати з нижньою площиною перекриття, підготовлюють таким чином.
З арматурного дроту діаметром 4-5 мм заготовлюють хомути 2, які навішують на нижню полицю балки на відстані 10-15 см один від одного. Під хомути закладають тимчасові прокладки - два поздовжні прути 3 з того ж дроту. Щоб хомут міцно тримався на балці, кінці його ударами молотка притискують зверху до полиці. Після цього між арматурним каркасом і нижньою площиною полиці балки утвориться простір, в який під час штукатурення буде заходити розчин. Це сприятиме кращому зчепленню розчину з металевим каркасом. Потім з-під хомутів виймають поздовжні прути і хомути переплітають м'яким дротом 5 або прив'язують до них сітку.



Мал. 27.2 Підготовка сталевих балок перекриття до штукатурення:
а -хомут, зачеплений за балку: б - арматурний каркас, створений на балці;
1 -сталева балка; 2 - хомут: 3 - тимчасові прокладки з дроту; 4 - залізобетонна частина перекриття; 5 – дріт.

Підготовити балки до штукатурення можна після повного влаштування перекриття. У цьому випадку арматурний каркас приварюють до нижньої площини балки.

2.  Зашпаровування каналів, борозен під обштукатурення
Канали в яких прокладені електричні або телефонні кабелі, стояки центрального опалення чи водопроводу перед штукатуренням затягують сіткою (Мал.27.3)

Для закриття борозен, каналів ширина сітки має на 15 см перевищувати їхню ширину.


Мал.27.3 Металева сітка при закритті каналів:
 1 — цегляна поверхня; 2 — сітка; 3 — дерев'яна поверхня; 4 – дранка
                           
3.  Підготовка кам’яних поверхонь для накидання товстих шарів штукатурки
Металеву сітку для  підготовки поверхні під обштукатурювання застосовують для того щоб:
·   створити  шорсткість  поверхні;
·   запобігти  утворенню тріщин на штукатурному шарі;
·   створити  міцність  штукатурки під товсті шари розчину;
·     було добре  зчеплення з поверхнею.

Штукатурка по сітці - ефективний спосіб чорнової обробки стін. Особлива перевага цього методу полягає в тому, що з його допомогою вдається нанести товстий шар розчину, який в процесі обробки не буде сповзати і відшаровуватися під власною вагою. 
У місцях, де планується товстий шар штукатурки (понад 25 мм) і для невеликого обсягу роботи, можна використовувати мета­леві сітки або обплетення з м'якого дроту. Цвяхи забивають рядами по периметру чи в шаховому порядку на відстані 10 см один від одно­го, потім на них натягують дріт діаметром 0,8-1,2 мм, обмотавши йо­го навколо цвяха один чи два рази. Цвяхи мають бути вдвічі довше за товщину штукатурної накиді. Забивати цвяхи в поверхню не­обхідно так, щоб їхні головки були заховані в штукатурку на глиби­ну 15-20 мм. Це захистить штукатурку від появи на ній іржі.

                                              Кріплення металевої сітки на  дюбелі

1. Для роботи з сіткою з металу знадобляться саморізи, будівельні дюбелі і металева монтажна стрічка.
2.  Перед монтажем полотна необхідно відрізати потрібний шматок, попередньо вимірявши площу, на яку в подальшому буде наноситися штукатурка. Для різання тонкого матеріалу досить буде ножиць по металу. Якщо виріб виготовлений з дроту діаметром від 2 мм, знадобиться болгарка.
3.  Відрізане полотно потрібно знежирити, протерши його ганчіркою, змоченою розчинником.
4.  Кріплення сітки під штукатурку починати потрібно від стелі. Верх матеріалу кріплять по всій довжині саморізами, під капелюшки яких підкладають нарізані фрагменти монтажної стрічки. Як прокладок можна також використовувати широкі шайби, але коштують вони набагато дорожче, ніж стрічка. При монтажі на поверхню з бетону або цегли в стіні потрібно просвердлити отвори і вставити в них пластмасові дюбелі. Відстань між саморізами залежить від розміру осередків і товщини самої сітки. Але в будь-якому випадку бажано, щоб крок кріплення був не більше 40-50 см. У місцях фіксації полотно може стикатися зі стіною, а в проміжках між кріпленнями воно не повинно контактувати з поверхнею, так як в цьому випадку погіршиться якість штукатурного шару. На стиках матеріал монтується з накладанням 8-10 см.
5.       Правильно закріплене полотно повинно бути добре натягнуто. Якщо матеріал не вібрує в місцях відсутності кріплень, значить все в порядку. В іншому ж випадку можливе утворення пустот під сіткою, що негативно позначиться на якості обробки.

 



                                    б)



а)                                                                                                                    

Мал.27.4 Кріплення сітки:
а)  ткана на цегляну поверхню;      б) зварної на бетону поверхню;

 

                         

      
                               Мал.27.5 Накидання товстого шару штукатурки





1 коментар:

Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.