На цьому уроці ми розглядаємо питання:
Перше питання: види й характеристика поверхонь, що підлягають обштукатурюванню.
Друге питання: основні вимоги до підготовки поверхонь.
Третє питання: температурно-вологісний режим під час виконання штукатурних робіт
Питання самоконтролю

1     1. Види й характеристики поверхонь, що підлягають обштукатурюванню

Штукатурити можна кам'яні, дерев'яні, бетонні, саманні, глинобитні та інші поверхні.
Щоб забезпечити добре зчеплення розчину з поверхнею, її підготовляють, тобто надають їй шорсткості, очищають від пилу, і масляних плям (ці матеріали послаблюють міцність зчеплення штукатурного розчину). Природної шорсткості поверхні недостатньо для міцного зчеплення її з розчином, тому на ній під час підготовки до штукатурення створюють штучну шорсткість. При цьому ми використовуємо такий інструмент як зубило, бучарду, штукатурний молоток, троянку та інші.




2. Основні вимоги до підготовки поверхонь

До початку штукатурних робіт в будинку, що споруджується, повинні бути виконані такі роботи:
*    закінчено влаштування даху над секцією, в якій мають розпочатися опоряджувальні роботи;
*    закінчено всі загально-будівельні та спеціальні роботи;
*    встановлено та закріплено перегородки, віконні та дверні коробки;
*     змонтовано вентиляційні короби і сміттєзбірники;
*    виконано всі електромонтажні роботи, що потребують в подальшому зашпарування штраб і отворів;
*    закінчено монтаж і опресовку системи опалення, монтаж і промивання водогону і каналізації;
*    опоряджено, залежно від технічних вимог, шви між блоками або панелями з фасадного боку будівлі і в місцях з'єднань збірних залізобетонних конструктивних елементів;
*    законопачено теплоізоляційним матеріалом і заповнено розчином простір між віконними (дверними) блоками і стіною;
*    встановлено підвіконники;
*    влаштовано гідроізоляційні шари (у разі потреби) і стяжки під підлоги.

Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню
Без спеціальної (додаткової) підготовки штукатурять поверхні у таких випадках:

*    поверхні і кути конструкції відхилені від вертикалі:
--не більш як 10 мм на поверх — при кладці з цегли і дрібних блоків або при виготовленні конструкції з деревини;
--не більш як 20 мм — при кладці з буту, бутобетону та бетону;
*    відхилення перекриття від горизонталі не більш як 2 мм на їм довжини і не більше ніж 10 мм на одне приміщення.
На поверхнях не повинні залишатися незакладені великі отвори, щілини та борозни.
Ширина дощок, які застосовують для обшивання дерев'яних стель і перегородок, не повинна перевищувати 10 см. Ширші дошки розколюють та закріплюють цвяхами так, щоб залишились поздовжні щілини.
Штукатурити всі вертикальні конструкції будівлі можна лише після їх усадки. Дерев'яні стіни з колод чи брусків, а також саманні стіни штукатурять лише після повної їх усадки, бажано через рік після спорудження.

 3. Температурно-вологісний режим під час виконання штукатурних робіт

Під час виконання штукатурних робіт необхідно забезпечувати температурно-вологісний режим .
Штукатурні роботи виконують при температурі повітря не нижче 10о С і вологості не вище 60 %. Поверхні, що підлягають опорядженню, мають бути сухі (вологість не більше 8 %), без плівки льоду та інію.
Виконання внутрішніх штукатурних робіт у зимовий час в опалювальному приміщенні при звичайній кімнатній температурі нічим не відрізняється від оштукатурювання в літню пору року.
Температуру всередині будівлі вимірюють біля зовнішніх стін на висоті 0,5 м від підлоги. При необхідності слід додатково користуватися системою тимчасового опалення (переважно калориферного типу), а також тимчасової системою вентиляції.










Немає коментарів:

Дописати коментар

Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.