Тема 8. Технологічний процес виконання простої штукатурки
Урок 41. Види шарів простої штукатурки
На цьому уроці ми розглядаємо питання:
Перше питання: три шари штукатурки.
Друге питання: призначення, товщина та рухливість штукатурних шарів.
Третє питання:
Питання самоконтролю
1. Три шари штукатурки
Товщина штукатурного шару досягає
2 см і більше, тому наносити розчин на поверхню слід за декілька прийомів через
певний проміжок часу, оскільки при одноразовому нанесенні розчин буде стікати і
погано зчеплюватися з поверхнею, а після висихання потріскається і почне відпадати.
Штукатурка складається здебільшого з трьох шарів: набризку, ґрунту і накривки.
Набризк
і ґрунт називають підготовчими шарами, а накривку — опоряджувальним.
2. Призначення, товщина та рухливість штукатурних шарів.
Набризк —
це перший шар штукатурки, товщина якого на кам’яних поверхнях становить 3—5 мм,
а на дерев’яних — 5—9 мм. Він призначений для кращого зчеплення основного шару
штукатурки ґрунту з поверхнею і заповнює нерівності та інші дефекти поверхні. Цей шар накидають рідким розчином, рухомість
якого 10—12 см за стандартним конусом. Товщина шару залежить від виду поверхні та способу накидання розчину. Для набризку використовуйте сметано-подібні розчини.
•8—12 см за ручного
способу накидання;
•8—10 см за механізованого способу накидання.
Для
набризку зазвичай використовують розчини: вапняний (1:2,5-4), цементний (1:
2,5 - 4), цементно-вапняний (1: 0,3 - 0,5: 3- 5).
Розчин шару
набризку, розтікаючись на всій поверхні, міцно зчеплюється з нею й утримує наступні
шари — ґрунт, накривку. Щоб розчин набризку був рівної товщини, його потрібно
набирати однаковими порціями та накидати з однієї відстані. Набризк не
розрівнюють, знімають лише надлишок з надто товстих ділянок.
Набризк завжди накидайте
навкидь, а не намазуйте, тоді він ліпше зчепиться з поверхнею.
Ґрунт, другий
шар штукатурної накиді, є основним (за об'ємом) шаром, який призначений для вирівнювання поверхні. Він накидається після
набриску і утворює необхідну товщину штукатурки, вирівнює поверхню.
Залежно
від необхідної товщини штукатурного шару ґрунт накидають в один, два, а іноді
й у три шари.
Ґрунт виконують густим і пісним розчином. Товщина його на кам’яних поверхнях дорівнює 4—5 мм, на дерев’яних — 5—7 мм.
Товщина ґрунтового шару становить:
•вапняні, вапняно-гіпсові
розчини — 7 мм ;
•цементні,
цементно-вапняні розчини — 5 мм .
Розчин
для ґрунту приготовляйте трохи крутіший за розчин для набризку, враховуйте при
цьому наявність у розчині гіпсу.
Рухливість розчину для ґрунту становить:
•7—8 мм (розчин без
гіпсу);
•8—10 мм (розчин з
гіпсом).
Перший
шар ґрунту накидають навкидь, другий і третій — намазують. Після накидання
грунту маяки усувають (гіпсові - вирубують),
а утворений простір заповнюють розчином.
Накривку роблять рідким розчином (рухомість 10—12 см) з
більшим вмістом в’яжучого матеріалу і дрібнозернистим заповнювачем. Товщина
накривного шару — не більше 2 мм. Накривка утворює м’яку плівку, яка легко
затирається або загладжується.
Зазвичай використовують:
вапняний
(1:1- 2), цементний (1:1- 4,5) та цементно-вапняний (1:1-1,5:1,5 - 2) розчини.
Розчин для накривки більш
масний — у його складі більше дрібного піску та вапна. Крупнозернистий пісок не
може бути використаний як заповнювач для розчинів накривки, оскільки під час
затирання (загладжування) його частинки лишають борозни.
Отже, пісок перед
приготуванням розчинової суміші просіюють крізь сито з дрібними отворами.
Накидати накривку можна навкидь або намазуванням.
3. Шари простої штукатурки
Просту штукатурку (“під сокіл”) застосовують для
штукатурення поверхонь в підвалах, складах, тимчасових будівлях, а також у
підсобних приміщеннях громадських та виробничих будівель. Проста штукатурка
завтовшки не більше 12 мм складається з двох шарів (набризк, грунт). Після нанесення розчину на
поверхню його розрівнюють соколом і затирають теркою.
Товщина і послідовність
нанесення шару простої штукатурки
1—
основа; 2 — набризк; З — грунт
Немає коментарів:
Дописати коментар